моє місто мене не забуває. несподівано і збентежили)

http://pvisti.info/index.php/potrets/2626-kazbek-kurazov-vse-bude-dobre

Він — герой, але сам себе таким не вважає. Він просто бореться за Україну, хоча не є українцем. Він — чеченець, котрий надто вболіває за майбутнє країни, яка стала його другим домом.

Від початку збройного протистояння на сході України Казбек Куразов зі зброєю в руках, поруч із українськими воїнами боронить наші рубежі. Спочатку воював добровольцем, а не так давно записався до лав Збройних сил. Увесь час він воює в підрозділі, що входить до складу 57 окремої мотопіхотної бригади, і цей підрозділ знайомий українцям під назвою «Шалена зграя». Він переконаний: Україна має бути вільною. Адже шлях до визволення його Батьківщини — Ічкерії — лежить саме через визволення нашої країни. Він воює з російським окупантом, бо має мрію — вільно жити в своїй країні, за якою дуже сумує.
«Беручи участь у битві за Україну, ми з побратимами не раз проводили аналогію чеченського і українського спротиву кремлівській агресії», — пише Казбек Куразов на своїй сторінці у соціальній мережі.
За активну позицію Казбека Куразова кремлівські ЗМІ не стомлюються називати — то найманцем, то терористом. Це, по суті, — доля кожного, хто посмів піти проти агресора. Бо ліквідація незламних духом, тих, хто не злякався і не став на коліна, — основне завдання російських мас-медіа.
Працювати в Україні і на її благо Казбек Куразов почав ще до початку війни. У Хмельницькому успішно функціонує його бізнес. Підприємець бере активну участь у реалізації різноманітних соціальних проектів. Нових проектів — чимало. У тому, що їх незабаром реалізують, сумніватися не варто. Адже всі проведенi раніше за підтримки мецената акції мали неабиякий успiх.
Фестиваль шашлика «Смакота на шампурі-2013». До речі, унікальний. Бо подібного на той час не проводили не те, щоб у Хмельницькому, а й в Україні.

Створення у сквері імені Шевченка алеї сакур. Тоді навколо пам’ятника українському генію меценати посадили аж 26 дерев у вигляді великої підкови щастя. Кожному дереву благодійники дали власне ім’я — 13 — українських і 13 — нохчі.
На жаль, за кілька місяців з них залишились одиниці. Аби все ж таки втілити задумане в життя і подарувати людям свято, не шкодуючи власних коштів, організатори знову висадили сакури. Вони, як і було задумано, навесні милують око і хмельничан, і гостей мiста.

 

 

А ще завдяки Казбеку Хмельницький потрапив до Книги рекордів України. Він став одним із організаторів та меценатів акції із запуску повітряних ліхтариків, приуроченої до Дня міста, під назвою «Ліхтарик в небі — мир на землі». Готували її майже рік і виключно власними силами. І недаремно. Адже, акція справді вразила масштабністю: до неї долучилося 10 тисяч містян та гостей обласного центру. 19 тисяч 500 небесних ліхтариків злетіли в нічне небо Хмельницького (хоча зарахували 18100), чим побили світовий рекорд Таїланду, де у 2013-му випустили 14 тисяч ліхтарів.

Таким чином організатори разом із городянами у складний час війни на сході привернули увагу до України і продемонстрували прагнення до мирного життя, за яке готові стояти до кінця, не розділяючись за національністю та віросповіданням.

 

«Мир обов’язково прийде до нас — і в Україну, і на Кавказ, головне — вірити і діяти», — переконаний Казбек Куразов. Саме тому він воює на сході з перших днів і водночас займається волонтерством.
«Наші проблеми створили не ми. Але ми просто не хотіли братися за їх розв’язання раніше. Тепер повинні все виправити. І не треба чекати кінця війни. Починайте вже — кожен з себе. А ми повоюємо. Все буде добре!».
Вiн не чеченець чи українець — вiн людина, котра, попри все, щиро вірить у нас і у світле майбутнє, навіть більше, ніж інколи віримо ми.
«Завдання нашого покоління — поховати привид комунізму, закінчити війну так, щоб нашим дітям не довелося більше воювати».

Поділитись: